Модрина ольгінська (висота 25 м)

  Виростає на Далекому Сході, на східному макросхилі гір Сіхоте-Аліня (Південне Примор'я, від бухти Валентин до затоки Володимир). На півострові Корея (північна частина, в районах, прилеглих до Японського моря) і в провінції Гірін Північно-Східного Китаю. Проте там представлені інші різновиди. У природі рідкісний вид. Дерево до 25 (-30) м вис. і 70-80 (-150) см в діам., Рідко прямоствольне. Кора стовбура темно-сіро-бура, у старих дерев сильна. Молоді пагони світло-коричневі або бежево-рожеві, густо опушені рудими рудими волосками. Хвойнки більш жорсткі, ніж у модрини сибірської та даурської, довгі, до 35 (-40) мм дл., 0,5-1 мм шир., Зверху зелені, знизу сизі. Шишки тупувато яйцеподібні, 1,8-2,5 см дл., 1,2-1,5 (-2) см товщ., Широко розкриваються, складаються з 25-30 луски, розташованих в 5-6 рядів. Насіннєві луски із закругленим краєм, ложковидно-вигнуті, цілокраї, по спинці розсіяно-волосисті, луски молодих шишок досить густо вкриті рудими довгими волосками. Невибаглива до вологості ґрунту. Світлолюбна. Вітростійка. Дорослі дерева формують товсту кору (до 20 см товщ.), яка оберігає їх від пожеж та дозволяє рости в зоні більш високої теплозабезпеченості.